Визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року по справі № 904/5212/17 позивачу відмовлено  у задоволенні касаційної скарги .

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами.

Частиною 3 ст. 6 ЦК України унормовано, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як встановлено господарськими судами, у договорі сторони підтвердили, що ними узгоджені всі істотні умови договору, договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань. Крім того, в кредитному договорі визначені права і обов’язки сторін і в тому числі відповідальність сторін, як позичальника так і банку (п. 4.3 кредитного договору – відшкодування збитків).

. Крім того, позивач просить визнати недійсним договір з 25.06.2014, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства з огляду на таке.

У ст. 204 ЦК України проголошується презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 215 ЦК України визначенні підстави недійсності правочину.

 Отже, законодавець визначає, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Дізнайтесь більше про послугу «Стягнення заборгованності».