Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 31 жовтня 2017 року у справі № 525/1225/15-ц яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Позивача до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області,
Москаленко О.О. про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації відмовити.

Позивач посилаючись на те, що 27 травня 2014 року за його клопотанням та згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 09 липня 2014 року надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а виконком Корнієнківської сільської ради не заперечував проти відведення йому вказаної земельної ділянки. Після виготовлення проекту землеустрою ГУ Держземагенство у Полтавській області незаконно відмовило у його затвердженні та спірну земельну ділянку передало в оренду Москаленко О.О., уклавши 19.03.2015 року договір оренди із відповідачем Москаленко О.О. Позивач вважав, що зазначений договір оренди порушує публічний порядок та є недійсним в силу ст. 228 ЦК України, оскільки порушує його конституційне право на одержання в оренду спірної земельної ділянки. Також просив скасувати державну реєстрацію оспорюваного ним договору оренди та зобов’язати відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийняти і розглянути його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і укласти з ним договір оренди землі.

Рішенням першої інстанції позов задоволено частково. Визнано договір оренди землі, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та Москаленко О.О., недійсним. Скасовано державну реєстрацію у Державному реєстрів речових прав на нерухоме майно договору оренди землі. Зобов’язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти та розглянути клопотання Позивача про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду Позивачу,

Апеляційний суд не погодився з позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається із клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч. 2 ст. 123 ЗК України).

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до положень ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється  органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (ч.1 ст. 186-1 ЗК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 ЗК України уповноважені органи виконавчої влади зобов’язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (абз. 1 ч. 6 ст. 186-1 ЗК України).

Наведені норми земельного права, якими встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування громадян, та органи, які уповноважені розглядати ці питання, не передбачають обмеження щодо надання дозволу на розробку  проекту землеустрою щодо конкретної земельної ділянки лише одній особі, не встановлюють принципу пріоритетності особи, яка звернулася із відповідним клопотанням першою відносно інших осіб з аналогічними клопотаннями, та не передбачають обов’язку автоматичного затвердження вказаного проекту землеустрою і відповідно укладення договору оренди земельної ділянки.