Після спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню разом з нарахованими на такий податковий борг пенею та штрафними санкціями. З цього часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми боргу.

Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України (надалі- ПК України) визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності – 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

Податковим кодексом України пеня визначена, як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, самі норми щодо порядку нарахування та сплати пені встановлені окремою Главою 12, у той час як штрафні (фінансові) санкції, штрафи передбачені Главою 11 «Відповідальність».

Пеня, як спосіб забезпечення податкового боргу нараховується на суму податкового боргу, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання (при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків) або від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні (при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами) та закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, обов’язок сплати пені пов’язаний з обов’язком погашення податкового боргу. Оскільки сам борг набуває статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.

Таким чином, у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню разом з нарахованими на такий податковий борг пенею та штрафними санкціями. З цього часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми боргу.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 06.02.2018 року по  справі № 807/2097/16  у результаті розгляду касаційної скарги фізичної особи-підприємця на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду у справі за позовом Державної податкової інспекції до підприємця про стягнення податкового боргу.