Правове регулювання
Здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів передбачено такими нормативно-правовими актами, як:

• Закон України «Про автомобільний транспорт»;
• Закон України «Про дорожній рух»;
• Правилами дорожнього рух затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року (зі змінами);
• Постанова КМУ «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27 червня 2007 року № 879 (надалі – Постанова).

На сьогодні законодавством та іншими нормативно-правовими актами передбачено відповідальність за здійснення перевезень вантажів понад дозволених нормативів та нараховується плата за проїзд автомобільними дорогами, яка розраховується за відповідною формулою, що визначена в Постанові.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов’язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Також, в Постанові встановлено, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10% – нараховується у подвійному розмірі;
на 10-40% – нараховується у потрійному розмірі;
більш як на 40% – нараховується у п’ятикратному.

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Аналіз норм законодавства свідчить про те, що плата за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми здійснюється виключно перевізником.

Штрафи від Укртрансбезпеки
За проїзд без дозвільних документів транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, передбачений адміністративний штраф у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1700 гривень) (Роз’яснення Міністерства інфраструктури України для автоперевізників щодо габаритно-вагових норм вантажних перевезень 16 травня 2016 року та абз. 3 ч. 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону)).
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека).

Також, контроль за дотримання норм здійснюється Укртрансбезпекою безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Відповідно до ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян – суб’єктів господарської діяльності – у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перспективи оскарження штрафів Укртрансбезпеки
Велика Палата ВС у Постанові від 06 червня 2018 року № 820/1203/17  звертає увагу на те, що повноваження Укртрансбезпеки щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати. При цьому за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Крім того, що аналіз зазначених вище правових норм та суб’єктний склад сторін свідчить про те, що спір за позовом Укртрансбезпеки до особи про стягнення з нього плати за проїзд великовагового транспорту автомобільними дорогами загального користування відповідно до розрахунку в дохід Державного бюджету України підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов’язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів. З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.