02 червня 2016 р. прийнято новий Закон України «Про виконавче провадження», яким введено авансування виконавчого провадження.

  Так, Законом визначено, що стягувач до заяви про примусове виконання рішення додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Розмір авансового внеску становить 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову – у розмірі 1 мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

  Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:
1. стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;
2. обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
3. відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
4. стягнення аліментів;
5. відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується. Невикористані суми авансового внеску повертаються стягувачу у разі повернення виконавчого документа, про що виноситься ухвала. Також, на письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску.

Крім того, Законом передбачено додаткове авансування витрат виконавчого провадження. У разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу авансовий внесок повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом. Встановлено, що у разі письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про їх передачу стягувачу, внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає.