Як обачність при виборі контрагента для платника податків впливає на фактичне виконання договору?!

Платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договору повинен керуватися належною обачністю. Адже від цього залежить подальше фактичне виконання договору, отримання прибутку і права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та товарно-транспортних документів не є достатнім і безумовним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Вони не дають можливості суду дійти обгрунтованого і переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, податкові накладні, не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки при наявності в справі обставин, що виключають можливість такої поставки між суб’єктами.

На це звертає увагу ВС  в постанові від 25.09.2019 у справі № 823/530/15.

Суд касаційної інстанції погоджується з доводами позивача, що чинне податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на податковий кредит від виконання податкового обов’язку іншими платниками – постачальниками товарів (послуг).

У той же час Верховний суд зазначив, що потрібно враховувати обставини, що свідчать про те, що платник податків: був чи міг бути обізнаний про протиправну діяльність його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов’язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та / або податкового кредиту; діяв без належної обачності або обережності при виборі контрагента, не виконує податкового боргу, при встановлених обставин, які спростовують реальність господарських операцій.

Якщо в судновому процесі встановлені зазначені обставини, то отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит – безпідставна.