Чи можна оформити право власності на квартиру за набувальною давністю? Роз’яснення Верховного Суду

Суть спору:

Наприкінці 2023 року мешканка квартири звернулася до суду з вимогою визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири на підставі набувальної давності. Позивачка проживала в спірному житлі понад 10 років, сплачувала комунальні послуги, здійснювала ремонти та користувалась ним як власним. Водночас одна третина квартири формально належала іншій особі, місце перебування якої було невідоме.

Позиція позивачки:

Позивачка посилалась на добросовісність, відкритість і безперервність володіння частиною нерухомого майна протягом тривалого часу, стверджуючи, що має право на визнання права власності згідно зі ст. 344 Цивільного кодексу України.

Судова практика:

Суд першої інстанції та апеляційний суд відмовили в задоволенні позову.

Суди встановили, що:

•позивачці достеменно відомо, хто є співвласником квартири;

•власник 1/3 частки квартири не відмовлявся від свого права власності;

•факт тривалого користування квартирою не доводить добросовісність набуття майна у власність.

Верховний Суд підтримав позицію попередніх інстанцій.

Суд наголосив, що не кожне тривале користування майном є підставою для визнання права власності. Добросовісність володіння має оцінюватись на момент заволодіння майном, і якщо особа знає про існуючого власника, – правових підстав для застосування інституту набувальної давності немає.

Що говорить закон?

Верховний Суд нагадав ключові умови для набуття права власності за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України):

•особа має добросовісно заволодіти чужим майном;

•володіння має бути відкритим і безперервним;

•необхідно, щоб минув визначений строк: 10 років для нерухомості;

•об’єкт володіння не повинен мати відомого власника або власник має бути невідомий або відсутній;

•особа повинна поводитися з майном як власник, але не володіти ним за згодою або волею справжнього власника.

Важливо: Якщо особа знає про наявність власника, вона не може вважатися добросовісним набувачем, навіть якщо володіє об’єктом понад 10 років.

Висновок:

Сплата комунальних послуг, ремонт квартири та проживання – не гарантують набуття права власності за давністю.

Якщо є інший власник, навіть формально, – визнання права власності за набувальною давністю є неможливим.

Судова практика демонструє: для успішного застосування статті 344 ЦК України потрібна сукупність чітко визначених обставин. В іншому разі суд, з великою ймовірністю, відмовить у позові.

“Інститут набувальної давності – це виняток, а не правило. Перед тим як звертатися до суду з таким позовом, необхідно провести глибокий юридичний аналіз ситуації: з’ясувати правовий статус майна, історію власності, а також чи є відомості про інших співвласників” – коментує керуючий партнер, адвокат АБ “Гончарук та партнери” Михайло Гончарук

Юридична допомога у питаннях спадкування чи набувальної давності

📧 office@honcharukpartners.com

📲 +380 95 560 39 77