У 2022 році тисячі підприємців отримали державні мікрогранти на розвиток бізнесу в рамках програми Київського міського центру зайнятості. Умова була проста: найняти двох працівників. Бізнес запрацював, люди отримали роботу, податки сплачено.
Тепер деякі з цих підприємців отримують судові позови про повернення всієї суми гранту. Суди задовольняють такі вимоги, навіть не повідомивши відповідача про розгляд справи.
Проте у таких ситуаціях є кілька принципових правових аргументів, які суди першої інстанції нерідко ігнорують.
Як виникає конфлікт: умови змінили після підписання
Більшість підприємців підписували заяви про приєднання до договорів мікрогранту у липні-серпні 2022 року. У підписаних документах умова формулювалася так: створити два робочі місця протягом строку дії договору. Без жодного проміжного строку.
Однак наприкінці серпня 2022 року уряд змінив відповідний порядок надання мікрогрантів: з’явилася нова вимога щодо шестимісячного строку найму працівників. Деякі підприємці на той момент уже підписали договори і навіть отримали кошти. Змінити умови участі або відмовитися від гранту вони фактично не мали змоги.
Центри зайнятості при перевірках застосовують саме нову редакцію порядку, а не ту, що діяла на момент укладення договору. На цій підставі фіксують порушення і стягують кошти через суд.
Чи можна застосовувати нові умови до вже укладеного договору
Відповідь однозначна: ні. І тут є два незалежні правові аргументи.
Перший: частина перша статті 58 Конституції України встановлює, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Зміна умов договору мікрогранту в бік обтяження підприємця є саме тим випадком, коли зворотна дія нормативного акта заборонена.
Другий: на момент підписання договору у підприємця виникли правомірні очікування щодо умов участі. Саме такий текст підписано. Принцип правомірних очікувань є складовою верховенства права (стаття 8 Конституції України) і означає, що держава не може погіршувати становище особи шляхом зміни правил після того, як зобов’язання вже виникло.
Договір про надання мікрогранту є договором приєднання у розумінні статті 634 Цивільного кодексу України. Право державного органу на одностороннє внесення змін до умов не може тлумачитися як підстава для погіршення становища сторони, яка вже виконує зобов’язання.
Орган скасував власне рішення, а потім подав до суду
Ще один аспект, який суди нерідко залишають поза увагою: поведінка самого позивача.
Типова ситуація в таких справах: центр зайнятості спочатку приймає наказ про повернення коштів, підприємець подає пояснення та документи, відповідна комісія розглядає їх і скасовує власний наказ. Підприємець отримує сигнал, що претензій немає. А через кілька місяців до нього приходить позовна заява до суду з тими самими вимогами.
У праві це явище має назву venire contra factum proprium, або заборона суперечливої поведінки. Якщо сторона своїми діями сформувала в іншої сторони обґрунтоване очікування відсутності претензій, вона не може пізніше діяти всупереч цьому. Принцип добросовісності, закріплений у статті 3 Цивільного кодексу України, поширюється і на поведінку державних органів у цивільно-правових відносинах.
Якщо орган, що раніше скасував вимогу про повернення коштів, подає позов з тотожними підставами, він зобов’язаний пояснити, які нові обставини змінилися. Без такого пояснення суд не може ігнорувати факт скасування попереднього рішення.
Яка сума насправді підлягає поверненню
Навіть якщо суд встановить, що порушення умов договору мало місце, це не означає автоматичного повернення всієї суми мікрогранту.
Умови договорів мікрогранту у первинній редакції передбачали інший механізм: сума до повернення визначається як різниця між отриманим мікрогрантом та фактично сплаченими податками, зборами та єдиним внеском. Це принципово відрізняється від стягнення повної суми.
Приклад: підприємець отримав 250 000 грн мікрогранту. За три роки роботи бізнесу сплачено 164 000 грн податків і соціальних внесків. За умовами первинної редакції договору поверненню підлягало б лише 86 000 грн, а не вся сума. Різниця у три рази.
Суди першої інстанції нерідко стягують повну суму гранту, не з’ясовуючи, яка редакція умов договору підлягає застосуванню. Це є самостійною підставою для оскарження такого рішення.
Право на участь у справі: що відбувається без відповідача
Окремою проблемою є те, як такі справи розглядаються. Господарський процес допускає спрощене провадження без виклику сторін. Суд надсилає рекомендований лист на адресу реєстрації підприємця. Якщо лист повертається з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, суд вважає повідомлення належним і ухвалює рішення без участі відповідача.
Проте якщо в договорі або заяві про приєднання зазначено адресу електронної пошти і номер телефону підприємця, суд мав би скористатися ними для повідомлення. Направлення єдиного листа на адресу реєстрації, яка може не збігатися з фактичним місцем проживання, є формальним підходом, що позбавляє підприємця реальної можливості захиститися.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Якщо підприємець дізнався про рішення суду після набрання ним законної сили, він має право подати апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Що робити, якщо ви в такій ситуації
Висновок
Програма мікрогрантів запускалася в умовах воєнного часу, в режимі надзвичайного спрощення. Умови договорів змінювалися вже після їх підписання, підприємці не завжди мали змогу відстежити ці зміни, а процедури повідомлення не враховували реального стану справ.
Рішення суду першої інстанції, ухвалене без участі відповідача і без урахування цих обставин, не є кінцевою відповіддю. Кожна ситуація потребує окремого аналізу: яка редакція умов підлягала застосуванню, яка сума є коректною, чи дотримано право на участь у справі.
Часті питання (FAQ)
Чи зобов’язаний підприємець повертати мікрогрант, якщо найняв працівників пізніше ніж через шість місяців?
Залежить від того, яка редакція умов діяла на момент підписання договору. Якщо підприємець підписував заяву про приєднання до набрання чинності змінами порядку надання мікрогрантів, вимога шестимісячного строку до нього не застосовується. Застосування нових умов до вже укладеного договору суперечить частині першій статті 58 Конституції України.
Яка сума підлягає поверненню, якщо порушення все ж встановлено?
За умовами первинної редакції договорів мікрогранту сума до повернення визначається як різниця між отриманим грантом та фактично сплаченими податками, зборами й єдиним внеском. Повернення всієї суми гранту без урахування цієї різниці є порушенням умов первинної редакції договору.
Що робити, якщо суд ухвалив рішення, а підприємець про нього не знав?
Подати апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження. Строк рахується не з дати ухвалення рішення, а з моменту, коли підприємець фактично дізнався про нього. Підтвердженням є дата першого ознайомлення з матеріалами справи через систему Електронний суд.
Чи має значення, що центр зайнятості раніше скасував наказ про повернення коштів?
Так, і суттєве. Скасування власного рішення про повернення є дією, що сформувала у підприємця правомірне очікування відсутності претензій. Подання позову за тих самих обставин без пояснення нових підстав є суперечливою поведінкою, несумісною з принципом добросовісності за статтею 3 Цивільного кодексу України.
Чи допомагає те, що бізнес продовжує працювати і податки сплачуються?
Це важливий аргумент для оцінки пропорційності санкції. Якщо кошти використано за призначенням, обладнання працює, працівники найняті і держава отримала податки, стягнення повної суми гранту є явно непропорційним і суперечить принципу справедливості.
Матеріал має інформаційно-аналітичний характер і не є юридичною консультацією. Кожна ситуація індивідуальна. Для оцінки конкретних обставин рекомендуємо звернутися до адвоката.