Неповідомлення особи про час та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Проведення позапланової перевірки Девжавною архітектурно-будівельною інспекцією  (ДАБІ) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, не є рідкістю. Так, суб’єкт містобудування отримує акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, який складається за результатами такої перевірки.

Детально розглянемо кейс на прикладі справи наших клієнтів. Розглядаючи справу №760/10803/15-а в касаційному порядку суд враховував, що згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 24 грудня 2013 року було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про те, що проектна документація розроблена з порушенням вимог законодавства, будівельних норм та передана замовнику, що є порушенням частини першої статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, пункту 4.3 ДБН В2.2-17-2006 Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення, пункту 4.3, пункту 4.7 ДБН А 2.22-3-2012. Склад та зміст проектної документації на будівництво та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов’язано суб’єкта містобудування, усунути порушення містобудівного законодавства шляхом коригування проектної документації з застосуванням діючих на території України будівельних норм.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 96 КУпАП розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, складення протоколу про адміністративне правопорушення відбулося за відсутності позивача, що відповідачем не заперечується. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надіслання відповідачем позивачу копії цього протоколу, а також доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що позбавило останнього можливості реалізувати надані йому права, які передбачені статтею 268 КУпАП, що на думку суду касаційної інстанції не має форму незначних процедурних порушень, а є беззаперечною підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Наявні у справі повідомленнями про вручення (по місцю роботи позивача, що стосується доводів скаржника у касаційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення надсилалися), то суд касаційної інстанції не приймає їх до уваги, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції, з цих повідомлень про вручення неможливо достовірно встановити вміст поштових відправлень, що в сукупності із наявними у справі доказами іншої адреси реєстрації позивача, не можна вважати належними доказами.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ” та Вуліч проти Швеції” (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що “…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень”.

Колегія суддів зазначила, що, хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб’єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.