28 квітня вступив у силу Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-ІХ від 06 грудня 2019р.
ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» дає банкам нові можливості щодо закриття банківських рахунків, припинення всіх операцій по такому рахунку, після аналізу банківських операцій, якщо на думку банку має місце сумнівна діяльність. Тому, особливої уваги потрібно приділяти контрагентам та операціям, що здійснюються.
Вплив ділової репутації на фінансовий моніторинг
Важливими характеристиками ділової репутації ініціаторів фінансових операцій є рівень репутації їх засновників і інсайдерів, основних контрагентів та обслуговуючих фінансових установ, наявність та періодичність зв’язків з офшорними зонами, а також інформація щодо порушень ініціатором фінансової та платіжної дисципліни з джерел ДПАУ, ДМСУ, що надає можливість повністю оцінити наявність потенційних ризиків використання ініціатора фінансових операцій у процесі легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
Оцінка ділової репутації клієнтів з урахуванням ступеня їх ризику та періодичності проведення переоцінок надає змогу визначати глибину та динаміку фінансового моніторингу діяльності будь-якого суб’єкта господарської діяльності чи ініціатора фінансової операції незалежно від специфіки його діяльності або галузевої і територіальної приналежності.
Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії відновлення прав і законних інтересів власників
Ст. 32 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.
До суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи, зокрема:
1) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) за порушення вимог щодо здійснення переказів, передбачених статтею 14 цього Закону, – у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії – у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;
7) за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу – у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
8) за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
9) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Чи може банк відмовити у відкритті рахунку клієнту? Та в яких випадках банк може закрити рахунок клієнту?
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовити клієнту у відкритті рахунка , у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
Очевидно, що посилення фінансового моніторингу потребуватиме від бізнесу більш ретельного аналізу «чистоти» своїх контрагентів та власних господарських операцій. В іншому випадку, існує високий ризик опинитися поза межами банківської системи та поставити під загрозу весь свій бізнес.