28 липня 2015 року Наказом N 543 затверджено Рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, де визначено Етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків з ПДВ.

Так, з метою відпрацювання податкових ризиків органами ДФС використовується наступні інформаційно-аналітичне забезпечення:

• реєстр платників податку на додану вартість (дані податкового обліку та реєстрів підсистеми “Реєстрація платників податків” ІС “Податковий блок”);
• Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН);
• дані декларацій та розрахунків з податку на додану вартість, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом, та декларацій з ПДВ підприємств, що застосовують спеціальні режими оподаткування (дані податкової звітності з ПДВ підсистеми “Обробка податкової звітності та платежів” ІС “Податковий блок”);
• інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (журнал обробки відомостей ЄДР підсистеми “Реєстрація платників податків” ІС “Податковий блок”);
• дані митних декларацій (ЕАІС);
• інформація про стан розрахунків з бюджетом (АІС “Галузь”).

Етапи комплексного відпрацювання податкових ризиків:

1. 1. Рання податкова діагностика (до граничного терміну подання звітності з ПДВ) – щоденне виявлення, узагальнення та відпрацювання податкової інформації щодо можливих податкових ризиків платника ПДВ за допомогою ЄРПН, інших ресурсів інформаційно-аналітичного забезпечення.

Мета – виявлення фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків, які формують податковий кредит з ознаками ризику іншим платникам податків, а також маніпулювання показниками звітності в поданих деклараціях, уточнюючих розрахунках з податку на додану вартість та розрахунках коригування (додатку 1 до декларації з ПДВ) за минулі періоди.

2. Електронний контроль ризиків (після граничного терміну подання звітності з ПДВ).– автоматизоване виявлення податкових ризиків на підставі даних податкової звітності.

Щоденно починаючи з наступного робочого дня після граничного терміну подання податкової звітності до граничного терміну сплати на рівні ДФС України формуються переліки  “Платники ПДВ, які різко підвищують економічну активність” та  платників, у яких виявлено ознаки маніпулювання звітністю

Територіальними органами ДФС упродовж 5 робочих днів проводиться аналіз рівня адекватності декларування податку такими платниками та встановлення причин підвищення економічної активності з метою визначення вигодоформуючих суб’єктів (“податкових ям”).

3. Податковий контроль ризиків (після граничного терміну сплати грошових зобов’язань з ПДВ) – після граничного терміну сплати грошових податкових зобов’язань.

Протягом 5 робочих днів Координаційно-моніторинговим департаментом та відтворюються ймовірні схеми ухилення від оподаткування суб’єктами господарювання та доводяться до територіальних органів ДФС.

Далі територіальними органами ДФС протягом трьох робочих днів:

1) опрацьовується доведена схема ухилення від оподаткування та за результатами аналізу податкової інформації, уточнюється ланцюг з ідентифікацією за найменуванням (характеристиками) товару (послуги) в ньому, визначаються обліково-реєстраційні дані вигодонабувача й інших суб’єктів господарювання з податковими ризиками – учасників ланцюга та з’ясовується податкова інформація щодо здійснених ними нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій з ідентифікованим товаром (послугою). Для забезпечення комплексного відпрацювання вигодонабувача визначається його участь в інших схемах ухилення від оподаткування та ланцюгах;

2) у разі недостатності цієї інформації для формування доказової бази:

направляються територіальним органам ДФС, на обліку в яких перебувають відповідні суб’єкти господарювання з податковими ризиками – учасники ланцюга, запити, в яких зазначаються всі учасники ланцюга, перелік питань для відпрацювання та податкові ризики, зокрема обставини нереальних (з порушенням законодавства) господарських операцій.

направляються запити щодо необхідності відпрацювання контрагента вигодонабувача та суб’єкта господарювання з податковими ризиками, який здійснив первинну в ланцюгу нереальну поставку (продаж) ідентифікованого за найменуванням (характеристиками) товару (послуги);

3) вручається вигодонабувачу запит про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідно до чинного законодавства.