Мобілізація змінила правила гри для кожного роботодавця в Україні. Від правильного ведення військового обліку до гарантій збереження посади мобілізованому – за порушення загрожують штрафи, а за незнання закону санкцій не скасовують. Розбираємо все що потрібно знати бізнесу і працівнику.
Закон №3633-IX (набув чинності 18.05.2024) встановив три групи обов’язків для роботодавців. Перша – організаційні: призначити відповідальну особу за ведення військового обліку, вести списки військовозобов’язаних працівників, повідомляти ТЦК про прийнятих та звільнених. Друга – операційні: вручати повістки працівникам, сприяти їх явці до ТЦК, не перешкоджати мобілізації. Третя – фінансові: зберігати середній заробіток мобілізованому на весь час служби за рахунок держбюджету.
Бронювання – це тимчасове звільнення від призову для конкретного працівника критично важливого підприємства. Право на бронювання мають підприємства, що включені до Реєстру критично важливих, або отримали броню через Кабмін у встановленому порядку. Процедура: подача списків через Єдиний реєстр військовозобов’язаних (ЄРВВ). Помилки в поданні або прострочення призводять до втрати бронювання без права на поновлення до наступного кварталу.
Відстрочка відрізняється від бронювання: вона надається конкретній людині за персональними підставами, а не підприємству. Право на відстрочку мають: батьки трьох і більше дітей до 18 років, єдині годувальники, опікуни, особи з інвалідністю II групи, студенти денної форми навчання, народні депутати. Відстрочка не є постійною – вона видається на певний строк і потребує поновлення. Відмова у відстрочці може бути оскаржена в адміністративному суді.
Мобілізований зберігає трудові відносини весь час служби. Роботодавець не має права його звільнити – виняток лише ліквідація підприємства. Після демобілізації працівник має право повернутись на ту саму посаду протягом трьох місяців з дня демобілізації. Якщо посада скорочена – роботодавець зобов’язаний запропонувати рівноцінну. Крім того, мобілізованому зберігається стаж, зараховується час служби до пенсійного, а щорічна відпустка за час служби зберігається і може бути використана після повернення.
Середній заробіток мобілізованому виплачує держава через Фонд соціального страхування – роботодавець подає заяву-розрахунок і отримує відшкодування. Розмір: середньоденний заробіток за 12 місяців, помножений на кількість робочих днів служби. Якщо колективним договором або окремою угодою передбачена доплата понад державну виплату – роботодавець платить різницю самостійно. Нецільове використання отриманих коштів тягне адміністративну відповідальність.
За ненасдання переліків військовозобов’язаних або несвоєчасне повідомлення ТЦК – штраф від 17 000 до 34 000 грн (ст. 211-1 КпАП). За перешкоджання явці працівника до ТЦК – штраф від 8 500 до 17 000 грн. За звільнення мобілізованого без законних підстав – поновлення на роботі за рішенням суду плюс середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Повторні порушення подвоюють штраф.
Якщо роботодавець відмовляється зберегти місце або виплачувати середній заробіток – порядок захисту: 1) письмова вимога роботодавцю з посиланням на ст. 119 КЗпП; 2) скарга до Держпраці (онлайн через portal.gov.ua); 3) позов до суду. Строк позовної давності для трудових спорів з мобілізованими – з дня, коли стало відомо про порушення. Суди по таких справах займають позицію на користь мобілізованих – є вже усталена практика 2024-2025 років.
Адвокати Honcharuk Partners розглянуть вашу ситуацію та нададуть конкретні рекомендації.
Читайте також:
Бронювання працівників 2026: нові правила | Повернення мобілізованого на роботу | Трудові спори
Матеріал підготовлено адвокатами Honcharuk Partners для загального інформування. Кожна ситуація має індивідуальні особливості, зверніться за консультацією.