У справах про усунення від права на спадкування, суд має встановити сукупність таких обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні певних обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення від права на спадкування за законом.
Позов обгрунтований тим, що помер батько сторін у справі, який був особою похилого віку, часто хворів. Після проведення операції та падіння стан здоров`я погіршився, після чого він потребував постійного стороннього догляду, який надавав йому тільки позивач, а саме купував ліки, продукти харчування, обслуговував батька. Відповідач допомогу не надавав, про стан здоров`я батька був обізнаний.
Після смерті спадкодавця, похованням займався позивач. Відповідач самоухилився від надання будь-якої матеріальної та моральної допомоги своєму батьку.
Тому позивач просив усунути відповідача від права спадкування за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті батька.
Рішенням районного суду відповідача усунено від права на спадкування за законом на спадщину, яка відкрилася після смерті батька.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції, виходив з того, що позивач довів факт ухилення відповідача від виконання свого обов`язку щодо утримання спадкодавця та врахував поведінку відповідача, розуміння ним свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для життєдіяльності спадкодавця, наявність можливості для цього та свідоме невиконання ним такого обов`язку.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу було відомо про існування хвороби у батька, про його стан здоров`я, який потребував його допомоги як матеріальної так і фізичної.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду міста було скасовано, оскільки, на думку суду, ухилення відповідача від утримання батька та надання йому допомоги як особі, яка через похилий вік і тяжку хворобу була у безпорадному стані, не доведені.
Висновки ВС
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Верховний Суд зауважує, що стандарт доказування залежить від специфіки обставин, які необхідно довести у конкретній справі
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає, що у справах про усунення від права на спадкування, відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України, суд має встановити сукупність таких обставин:
Лише при одночасному настанні наведених обставин та їх доведеності в сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
Безпорадним необхідно розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, необхідно з`ясувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.
Постанова ВС від 01.02.2022 № 759/18917/17