У справі № 22-ц/774/5238/16 за позовом Особи до Державної казначейської служби

України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішеннями

органу досудового розслідування Апеляційним судом Дніпропетровської області прийнято

рішення, яким стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів

Державного бюджету України моральну шкоду у розмірі 250 000 грн.

  Суд зазначив, що згідно з ст. 1176 ЦК України та ст.1 Закону України «Про порядок

відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,

досудового слідства, прокуратури та суду» від 01 грудня 1994 року шкода, завдана фізичній

особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного

застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодовується державою в

повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового

слідства, прокуратури або суду.

  Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої

громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та

суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку передбачених цим Законом,

виникає у випадках закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю

в діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

У частинах 5, 6 ст. 4 зазначеного Закону вказано, що відшкодування моральної шкоди

провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову

діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати

громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від

нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються

страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що

призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань,

погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального

характеру.

  Також, суд звернув увагу, що відшкодування моральної шкоди в цих випадках

провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб

органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

  Доводи апелянта Державної казначейської служби про те, що він не є належним

відповідачем у справі – не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки у даному випадку

стягнення моральної шкоди провадиться з Державної казначейської служби України за

рахунок державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського

рахунку у відповідності до вимог ст.ст. 23, 48 Бюджетного кодексу України.

  При визначенні розміру моральної шкоди суд виходив з наведених фактів,

враховуючи, що мінімальний розмір моральної шкоди у даному випадку складає 184150,0

грн. (127 місяців х 1450,0 грн. мінімальної заробітної плати на час розгляду справи). Крім

того, прийнято до уваги надзвичайно свавільне і цинічне порушення прав людини, що

полягало у більш ніж десятирічній тривалості досудового слідства із застосуванням

запобіжного заходу та накладенням арешту на майно, яке завершене закриттям

кримінального провадження за обвинуваченням Особи у зв’язку з невстановленням

достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх

отримання. Також, судом враховано покази позивача, який зазначив, що протягом усього

часу перебування під слідством своєї вини не визнавав, але відчував приниження і зневагу з

боку оточуючих, втратив довіру до правоохоронних органів держави.