17 березня 2023 року Президент України підписав Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».

Це означає, що громадяни, які втратили мано внаслідок війни, стали на крок ближче до отримання відповідної компенсації. Нещодавно ми проводили вебінар щодо основних положень цього закону, за результатами якого можемо узагальнити найбільш поширені питання, що виникають на сьогодні.

Отже,

1. На яке майно поширюється дія Закону?

Закон передбачає компенсацію за пошкодження та знищення внаслідок війни нерухомого майна (будинки, квартири, дачні будинки тощо), а також об’єкти будівництва (недобудоване житло) в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, а також спільне майно багатоквартирного будинку.

Положення Закону не стосуються компенсації за знищення/пошкодження рухомого майна.

Дія Закону не поширюється на об’єкти нерухомого майна, що станом на 24.02.2022 вже знаходилися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, визначеній відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

2.     Хто може розраховувати на отримання компенсації?

• громадяни, які власниками пошкодженого/знищеного житла;
• замовники будівництва (відносно об’єктів будівництва, в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких було отримано право на виконання будівельних робіт);
• власники спеціального майнового права на незавершені об’єкти будівництва
• інвестори об’єктів будівництва, відносно яких отримано право на виконання будівельних робіт
• члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього
• спадкоємці вищезазначених осіб
• ОСББ, управителі будинків, житлові кооперативи – за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.

3. Хто не має права на отримання компенсації?

• особи, до яких застосовані санкції
• особи, які мають судимість за злочини проти основ національної безпеки України
• спадкоємці таких осіб.

4. В якій формі буде надаватися компенсація?

Залежно від типу житла та його пошкоджень, можливі такі форми компенсації:

• за пошкоджене житло – передбачена компенсація шляхом виконання будівельних робіт на пошкодженому об’єкті будівництва з метою його відновлення та/або надання  будівельної продукції для таких робіт.
• за зруйновані квартири – фінансування придбання нерухомості (в тому числі інвестування в майбутній об’єкт) з використанням житлового сертифіката. Житловий сертифікат – це електронний документ, що підтверджує гарантії держави профінансувати придбання житлової нерухомості на суму такого сертифікату. Житловий сертифікат може бути використаний лише його власником або його спадкоємцем та не може бути відчужений третім особам.
• за зруйновані приватні будинки, садові та дачні будинки, за вибором отримувача – житловий сертифікат або кошти на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання –  для фінансування будівництва. Тобто, такі кошти можна буде витратити лише на фінансування будівництва – тобто Законом не передбачено можливість використання цих коштів на ремонт чи облаштування житла, якщо, наприклад, житло вже куплене чи побудоване. На ці кошти не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

5. Як визначається розмір компенсації?

Граничного розміру компенсації Законом не встановлено.

Розмір компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об’єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна.

Методика визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об’єкта нерухомого майна буде розроблена Кабінетом Міністрів України.

Розмір компенсації за пошкоджене житло Законом не визначений,  його  також ще має розробити Кабмін.

6. Хто займатиметься призначенням та виплатами компенсацій?

Розгляд заяв і поданих документів,  а також усіх питань щодо виплати компенсації за зруйноване житло буде здійснюватися Комісіями з розгляду питань щодо надання компенсації, створення яких передбачено Законом на місцях – виконавчими органами сільських, селищних, міських (районних у місті) рад, військовими чи військово-цивільними адміністраціями.

Саме на Комісії покладено функції інформування та надання вичерпної інформації та консультацій з питань отримання компенсацій,  збору інформації та документів, необхідних для розгляду заяви, у т.ч. з метою поновлення втрачених документів, проводять обстеження об’єкта,  прийняття рішень про надання/відмову у наданні компенсації та виготовлення житлового сертифіката.

7. Коли розпочнуть видачу компенсацій

Компенсації надаватимуться у межах бюджетних асигнувань – тобто, за наявності коштів, а отже ухвалення Закону – це лише перший крок для запуску механізму компенсації.

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування. У цей же строк мають бути прийняті відповідні нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону.

8. Питання без відповіді.

Важливо відмітити, що прийнятий Закон – не дає відповіді на всі існуючі практичні питання, а ряд  тих важливих питань, які б мали бути чітко визначені Законом – передані для врегулювання Кабміном.

Наприклад, відкритим є питання – яким  чином будуть отримувати компенсації громадяни, які самотужки чи з допомогою небайдужих людей вирішують свої житлові питання  – будуть, ремонтують, відновлюють.

Так само не врегульовано питнання наданя компенсацій за пошкоджене житло. Стаття 10 містить лише два абзаци  – один визначає види можливих компенсацій, друга – відсилає до майбутньої постанови Кабміну.  Тобто навіть загальні засади здійснення таких виплат не визначені – хто при приймає рішення, куди подається заява, які підстави для відмови в наданні, які строки розгляду, прийняття рішень та виплат. При цьому, Законом не передбачено такий варіант компенсації як отримання грошових коштів за пошкоджене житло не передбачено – а це могло б пришвидшити відновлювальні роботи.

Аналіз Закону дозволяє стверджувати, що на практиці виникне багато питань з практичним його застосуванням. Як вже було зазначено, Закон – це лише перший крок на шляху компенсації громадянам вартості нерухомого майна. Реалізація Закону залежатиме від оперативності Кабміну, роботи органів місцевої влади та, в кінцевому підсумку, від наявності грошових коштів в бюджеті.