Президент підписав закон про примусову реструктуризацію валютних кредитів.
На такий та подібні заголовки очікувало багато з тих громадян, хто в свій час взяв валютний кредит, який став непідйомним тягарем
Мова йде про законопроект № 4475 від 09.12.2020, яким вносяться зміни до Закону України “Про споживче кредитування” (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)
Закон про реструктуризацію валютних кредитів вже підписано і можна поглянути яким чином держава пропонує «покласти край взаємній безглуздості» і чи все так добре для валютних позичальників.
Отже,
- Реструктуризація валютних кредитів є обов’язковою для фінансової установи, якщо є відповідна заява боржника (позичальника);
- Заява про реструктуризацію валютного зобов’язання має бути подано протягом трьох місяців. Недостовірна інформація щодо майнового стану, наявності іншого житла тощо є підставою для відмови у реструктуризації;
- Реструктуризувати валютні зобов’язання можливо лише за умови відсутності станом на 1 січня 2014 року простроченої заборгованості. Тобто, боржник не повинен мати несплачених зобов’зань станом на 01.01.2014 (крім простроченої заборгованості із сплати неустойки та інших платежів). В іншому випадку він може погасити суму боргу, яка існувала станом на цю дату або ж не розраховувати на реструктуризацію.
- Валютний кредит має бути забезпечений об’єктом житлової нерухомості, майнових прав на нього, за умови, що загальна площа такого нерухомого майна (об’єкта незавершеного житлового будівництва) не перевищує для квартири 140 квадратних метрів, для житлового будинку – 250 квадратних метрів, для садового будинку –
250 квадратних метрів
- Житлова нерухомість, що є предметом іпотеки, має бути придбана частково або повністю за кредитні кошти і використовуватися позичальником або його майновим поручителем як місце постійного проживання. При цьому, в боржника (поручителя) не повинно бути іншої житлової нерухомості.
Якщо описані вище пункти про вас, то можна рухатися далі.
І почати варто з отримання потрібної вам інформації – кредитор зобов’язаний позичальнику на його вимогу всю наявну інформацію про історію здійснення платежів.
Очевидно, що «закон про реструктуризацію валютних кредитів» не спрацює автоматично для боржника: більшість кредитів «викуплено» компаніями, для яких це основний вид діяльності, а тому потрібно розраховувати на довгий шлях до вирішення боргових проблем.
Михайло Гончарук,
адвокат, керуючий партнер АБ «Гончарук та партнери»