Опублікування нотаріусом оголошення у пресі про відкриття спадщини без зазначення особи спадкоємця за заповітом (особливо коли такий спадкоємець не обізнаний про існування заповіту, оскільки не є родичем спадкодавця і не проживав з останнім) не може вважатись належним повідомленням або викликом спадкоємця до нотаріуса і є підставою для визначення додаткового строку для подання ним заяви про прийняття спадщини

26 липня 2021 року Верховний Суд  розглянув справу про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Звертаючись до суду позивачка зазначала про те, що за життя спадкодавець склав заповіт, відповідно до якого заповів їй належну йому на праві власності земельну ділянку. Після смерті спадкодавця при зверненні до нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено у зв’язку з пропуском нею строку для прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов’язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо:
1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;
2) ці обставини визнані судом поважними.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Огляд судової практики КЦС ВС Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Опублікування нотаріусом оголошення у пресі про відкриття спадщини без зазначення особи спадкоємця за заповітом (особливо коли такий спадкоємець не обізнаний про існування заповіту) не може вважатись належним повідомленням або викликом спадкоємця до нотаріуса, оскільки жодним чином не дає можливості спадкоємцю, який не знає про заповіт, зрозуміти про виникнення у нього права на спадщину та можливість його реалізувати.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивачка довела наявність перешкод, які впливали на своєчасність подання заяви до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини за заповітом.

Внаслідок об’єктивних труднощів позивача для своєчасного прийняття спадщини за заповітом (оскільки вона не є родичем спадкодавця, не проживала з останнім, про існування заповіту дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини) – додатковий строк підлягає встановленню.

Постанова Верховного Суду від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/98705102