Нотаріус не завжди має повноваження оформити спадщину. Пропущений строк, відсутність документів, незареєстроване майно, спір між родичами: в усіх цих випадках єдиний шлях отримати спадщину через суд.
Нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину лише за наявності повного пакету документів і за відсутності спору між спадкоємцями. Відмова можлива у кількох типових ситуаціях: пропущений шестимісячний строк подачі заяви (ст. 1270 ЦК); відсутні документи, що підтверджують родинний зв’язок зі спадкодавцем; майно не зареєстровано за спадкодавцем (наприклад, будинок без оформленого права власності або самочинне будівництво); між спадкоємцями є спір щодо складу або розподілу спадщини.
В усіх цих ситуаціях нотаріус не може діяти: він посвідчує факти, а не встановлює їх. Встановлення фактів у спірних або неоформлених ситуаціях, це функція суду.
Якщо особа не подала заяву нотаріусу, але протягом шести місяців після відкриття спадщини здійснювала дії щодо спадкового майна, вона вважається такою, що прийняла спадщину фактично (ст. 1268 ЦК). Дії, що свідчать про фактичне прийняття: проживання у спадковому житлі, оплата комунальних послуг і податків, здійснення ремонту, погашення боргів спадкодавця, збереження речей спадкодавця.
Цей факт встановлює суд у порядку окремого провадження (ст. 315 ЦПК). Доказами є квитанції про оплату, договори підряду, показання свідків, банківські виписки. Суд оцінює сукупність обставин.
Є два варіанти. Перший: якщо всі спадкоємці, що вже прийняли спадщину, дають нотаріально засвідчену письмову згоду, нотаріус може включити запізнілого спадкоємця без суду.
Другий: суд поновлює строк (ст. 1272 ЦК), якщо причини пропуску були поважними. Поважні причини: тяжка хвороба, перебування за кордоном або в зоні бойових дій, незнання про смерть спадкодавця. Просте незнання про строки прийняття, як правило, не є поважною причиною. Суд оцінює обставини в сукупності.
Якщо будинок, земельна ділянка або квартира не були зареєстровані за спадкодавцем, нотаріус не включить їх до спадщини. Для самочинного будівництва діє ст. 376 ЦК.
Шлях перший: спочатку через суд підтвердити право власності спадкодавця на майно (на підставі фактів будівництва, набувальної давності або іншого), зареєструвати, потім оформити спадщину у нотаріуса. Шлях другий: подати позов про визнання права власності безпосередньо за спадкоємцем, без окремого кроку щодо спадкодавця. Другий варіант актуальний, коли спадкодавець помер і окремо оформити його право вже неможливо.
Якщо є спір про склад спадщини, право одного зі спадкоємців або розподіл між ними, звертайтеся з позовом (позовне провадження). Вимоги залежать від обставин: визнання права власності на частку, визнання заповіту недійсним, виключення майна зі спадщини.
Справи окремого провадження призначені для встановлення фактів за відсутності спору. Якщо спір є, суд переведе справу в позовне або відмовить у відкритті окремого. Позовні справи щодо нерухомості розглядаються за місцем її знаходження (ст. 30 ЦПК).
Базовий пакет: свідоцтво про смерть спадкодавця, документи, що підтверджують родинний зв’язок (свідоцтво про народження, шлюб), правовстановлюючі документи на спадкове майно. Для встановлення фактичного прийняття, докази дій щодо майна: квитанції, договори, показання свідків. Для поновлення строку, підтвердження поважності причин пропуску.
Неповний пакет не привід відкладати звернення: частину документів можна витребувати через суд.
Справи окремого провадження (без спору між сторонами) розглядаються, як правило, від одного до трьох місяців. Позовні справи при спорі між спадкоємцями або при оскарженні заповіту тривають від шести місяців до кількох років залежно від складності і наявності апеляцій.
Після набрання рішенням законної сили спадкоємець реєструє право власності на підставі цього рішення у Державному реєстрі речових прав. Нотаріальне свідоцтво при цьому не потрібне.
Адвокати Honcharuk Partners розглянуть вашу ситуацію та нададуть конкретні рекомендації.
Читайте також:
П: Чи є строк позовної давності у спадкових справах?
В: Для встановлення факту прийняття спадщини строк позовної давності не застосовується. Для майнових позовів діє загальна позовна давність 3 роки з моменту, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення права.
П: Нотаріус вимагає документ, який неможливо отримати позасудово. Що робити?
В: Цей факт можна встановити через суд у порядку окремого провадження. Суд встановлює факти, що мають юридичне значення, якщо їх неможливо підтвердити в іншому порядку.
П: Один спадкоємець не погоджується на поділ. Що робити?
В: Питання поділу вирішується через позовне провадження. Суд визначить частки відповідно до закону або заповіту незалежно від позиції кожного зі спадкоємців.
П: Де подавати заяву до суду у спадкових справах?
В: Справи про встановлення фактів подаються за місцем проживання заявника (ст. 315 ЦПК). Позови щодо нерухомості, за місцем її знаходження (ст. 30 ЦПК, виключна підсудність).
П: Суд встановив право на спадщину. Що далі?
В: На підставі судового рішення спадкоємець реєструє право власності у Державному реєстрі речових прав через нотаріуса або державного реєстратора. Рішення суду замінює свідоцтво нотаріуса.
П: Нотаріус відмовив письмово. Чи потрібна ця відмова для суду?
В: Письмова відмова нотаріуса є корисним доказом, але не обов’язковою умовою для звернення до суду. Суд прийме заяву і без неї, якщо підстави для відмови нотаріуса очевидні.
Матеріал підготовлено адвокатами Honcharuk Partners для загального інформування. Кожна ситуація має індивідуальні особливості, зверніться за консультацією.