7 грудня  2017 року Верховною Радою України ухвалено закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Відповідно до цього закону внесено зміни до ст. 21 Податкового кодексу України, а саме пункт 21.3. викладено таким чином: шкода, завдана платнику податків незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу, відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи.

Також, вищезгадану статтю доповнено новим пунктом 21.4 такого змісту: Посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через незаконні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.

Норма про відповідальність посадових осіб контролюючих органів існувала і раніше. Вона передбачала відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями  посадових осіб за рахунок коштів держбюджету, які виділяли для цих органів в кодексі (п. 21.3).

Неправомірні дії працівників Державної фіскальної служби в багатьох випадках приводять до отримання платниками податків збитків.

Згідно чинного цивільного законодавства України (ст.1166, 1167, 1174 ЦКУ) особа, якій завдано шкоди в результаті порушення її цивільного права має право на її відшкодування.

Платник податків, який постраждав від наслідків неправомірної податкової перевірки, має право заявити позов до ДФС про відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2016 р. у справі № 911/1361/16 стягнуто шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання, з держави в особі Держказначейства в наслідок бездіяльності фіскального органу.

Податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення (ППР), якими платнику податків було збільшено суму грошового зобов’язання за податком на прибуток підприємств та нараховано штрафні санкції в розмірі 537 033,00 грн. З метою уникнення негативних наслідків для діяльності підприємства, таких як податкова застава, адміністративний арешт активів підприємства, примусова реалізація майна підприємства, платником податків було сплачено грошові кошти у повному обсязі.

Пізніше, підприємство оскаржило вказані ППР до адміністративного суду. В результаті ППР були скасовані, а відповідно, сплачені за ними кошти підлягали поверненню платнику податків.

Однак, податковим органом не було вчасно підготовлено та подано висновок про повернення платнику податків надмірно сплачених сум грошових зобов’язань. Тому підприємство знову звернулося до адміністративного суду за захистом своїх прав. Рішенням суду податковий орган було зобов’язано підготувати вказаний висновок та подати його до виконання. Рішення було виконане належним чином.

Під час судового процесу для забезпечення здійснення господарської діяльності підприємство було змушене користуватися додатковими коштами за договором кредитної лінії. За користування грошовими коштами підприємство сплатило процентів на 85 295,96 грн.

Суд дійшов висновку про те, що Позивач протиправно був позбавлений можливості користуватися та розпоряджатись належними йому коштами у період з 16.06.2015 року по 01.03.2016 року, внаслідок винної протиправної бездіяльності податкового органу, що полягала у непідготуванні висновку про повернення позивачу надмірно сплачених грошових зобов’язань та неподанні його для виконання Управлінню Державного казначейства.

Чинним законодавством передбачено можливості для притягнення працівників ДФС до відповідальності за шкоду, заподіяну її неправомірними діями. При цьому необхідними підставами для стягнення шкоди з ДФС є – факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв’язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

При цьому, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиціальне значення для справи про відшкодування шкоди (Вищезазначені висновки в цілому підтверджуються Постановою ВГСУ від 30 листопада 2016 року, справа № 903/177/16 ).

Але, незважаючи на існування невеликої кількості судових рішень на користь платників податків щодо стягнення з податкових органів збитків, механізм реалізації  норм залишається недостатньо врегульованим.