Порядок оскарження платниками податків податкового повідомлення – рішення про визначення контролюючими органами суми грошового зобов’язання визначається ст. 56 Податкового кодексу України.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Що таке податкове повідомлення-рішення
Податкове повідомлення-рішення (ППР) — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначеного органом ДФС у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль над виконанням яких покладений на контролюючі органи, або внести відповідні зміни в податкову звітність.

Адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень
Оскарження податкового повідомлення-рішення відбувається шляхом звернення платника податків до фіскального органу вищого рівня зі скаргою про перегляд протиправного рішення. Важливим у цьому питанні є дотримання строків оскарження та ієрархії владних органів.

Порядок оскарження платниками податків податкового повідомлення-рішення про визначення контролюючими органами грошового зобов’язання визначається ст. 56 Податкового кодексу України.

Процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спорів. Важливо пам’ятати, що рішення контролюючого органу, що оскаржується платником податків в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

У разі незгоди платника податків, щодо:
1) неправильного визначення суми грошового зобов’язання контролюючим органом;
2) прийняття рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України. У такому випадку платник податків має право згідно п.56.2 ст.56 ПКУ звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд такого рішення.

Така скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі.

Платник податків може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати. Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені з урахуванням вимог п.44.6 ст. 44 ПКУ протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. За подачу скарги збір не сплачується.

Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог п.56.3 і 56.6 ст.56 ПКУ, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

ПКУ встановлено строки звернення зі скаргою:
1) 10 днів з дня отримання платником рішення, що оскаржується.
2) 30 днів з дня надходження ППР, якщо держорган визначив грошове зобов’язання на підставах, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства.
3) Також за поважних причин цей строк може бути продовжено, із передбачених підстав (п. 102.6 ПКУ) та підтверджених документально, тільки за письмовим запитом платника податків.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Також скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Конституційним правом кожної особи є відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями або рішеннями органів держвлади або місцевого самоврядування. Спеціальна норма міститься і в ПКУ, згідно якої посадові особи податкових органів несуть відповідальність за неналежне здійснення своїх обов’язків та прийняття неправомірного рішення щодо податкових зобов’язань платника податків.

Якщо скаргу платника податків залишено без задоволення – такий платник податків має право звернутися до суду.

За результатами розгляду судом може бути ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову; скасування ППР та суми податкового боргу; або зменшення сум грошового зобов’язання. Рішення, оскаржене в судовому порядку, не може бути потім розглянуто в адміністративному порядку в разі негативного результату. Тому суб’єкту господарювання слід докласти максимальних зусиль для захисту своїх інтересів в суді.

Про судове оскарження податкових повідомлень-рішень ми розповімо в наших наступних публікаціях.