Оскарження незаконних рішень контролюючих органів є досить актуальною темою. Законодавство надає можливість платникам податків відстоювати свої права у декілька способів: судовий розгляд та оскарження рішень (у тому числі й податкових повідомлень-рішень)  в адміністративному порядку.

Податкове повідомлення-рішення (ППР) — це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначеного органом ДФС у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль над виконанням яких покладений на контролюючі органи, або внести відповідні зміни в податкову звітність .

Право на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень контролюючих органів має бути реалізоване платником податків або уповноваженим ним представником у межах передбачених Податковим кодексом України строків. Дотримання платниками податків строків є однією з умов дисциплінування учасників відносин у сфері нарахування та сплати податків у випадку, якщо вони стали спірними.

Порядок оскарження платниками податків податкового повідомлення-рішення про визначення контролюючими органами грошового зобов’язання визначається ст. 56 Податкового кодексу України.

Процедура адміністративного оскарження є досудовим порядком вирішення спорів. Важливо пам’ятати, що рішення контролюючого органу, що оскаржується платником податків в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

У разі незгоди платника податків, щодо:
1) неправильного визначення суми грошового зобов’язання контролюючим органом;
2) прийняття рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України. У такому випадку платник податків має право згідно п.56.2 ст.56 ПКУ звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд такого рішення.

Така скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі. Платник податків може додавати до скарги розрахунки та докази, які він вважає за необхідне надати. Копії документів, які додаються до скарги, повинні бути належним чином засвідчені з урахуванням вимог п.44.6 ст. 44 ПКУ протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. За подачу скарги збір не сплачується.

Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог п.56.3 і 56.6 ст.56 ПКУ, подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Також скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

Якщо скаргу платника податків залишено без задоволення – такий платник податків має право звернутися до суду.

Варто зауважити, що навіть «негативне» адміністративне оскарження податковго повідомлення-рішення має важливе значення. Як мінімум, це можливість провести якісну підготовку до судового оскарження, зібравши всі необхідні докази та встановивши аргументацію контролюючого органу.