Здійснюючи операції з постачання товарів необхідно ретельно ставитися до оформлення документів, що підтверджують факт передачі таких товарів контрагенту.
Так, в одній зі справ суб’єкт господарювання (позивач) звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки продукції.
За договором постачальник зобов`язується постачати продукцію замовнику, а замовник у порядку та на умовах, передбачених ддоговором, зобов`язується прийняти й розрахуватись за продукцію.
Позивач послався на той факт, що відвантажив продукцію відповідачу, однак відповідач у встановлений договором строк не здійснив оплату за поставлену продукцію.
Відповідач, у свою чергу, заперечив факт отримання продукції від позивача.
Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не в повному обсязі оплатив вартість товару, поставленого позивачем.
Відмовляючи у задоволенні позову суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу..
Позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу, відтак у суду відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.
Суди всіх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке:
Як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару та його прийняття;
Враховуючи викладене суди дійшли висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу, тобто факт здійснення господарської операції – поставки товару.