Факт поставки товару можуть підтвердити тільки належні докази

Здійснюючи операції з постачання товарів необхідно ретельно ставитися до оформлення документів, що підтверджують факт передачі таких товарів контрагенту.

Так, в одній зі справ суб’єкт господарювання (позивач) звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором поставки продукції.

За договором постачальник зобов`язується постачати продукцію замовнику, а замовник у порядку та на умовах, передбачених ддоговором, зобов`язується прийняти й розрахуватись за продукцію.

Позивач послався на той факт, що відвантажив продукцію відповідачу, однак відповідач у встановлений договором строк не здійснив оплату за поставлену продукцію.

Відповідач, у свою чергу, заперечив факт отримання продукції від позивача.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору не в повному обсязі оплатив вартість товару, поставленого позивачем.

Відмовляючи у задоволенні позову суд, виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу..

Позивачем у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу, відтак у суду відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог.

Суди всіх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке:

  1. подані позивачем видаткові накладні є неналежними та недопустимими доказами, оскільки у графі “отримав” відсутній підпис уповноваженої особи відповідача, внаслідок чого суди позбавлені можливості ідентифікувати особу, якій передавався зазначений в накладних товар;
  2. копії товарно-транспортних накладних не є допустимими доказами, оскільки у графі “Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)” не містять відтиску печатки та підпису вантажоодержувача щодо прийняття зазначеного товару.
  3. товарно-транспортна накладна може бути доказом переміщення товару, проте, не є документом, який підтверджує отримання покупцем товару.
  4. податкові накладні є підставою лише для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту та не є документами, які підтверджують факт отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем.
  5. фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, а не податкові накладні, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції та наявність правовідносин між сторонами.

Як доказ, податкова накладна може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може бути єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару та його прийняття;

  1. сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій. Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості, проте за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Враховуючи викладене суди дійшли висновку про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують факт передання товару відповідачу, тобто факт здійснення господарської операції – поставки товару.