Ситуація типова. Боржник затягує сплату. За тиждень до подачі позову його квартира, авто чи корпоративна частка опиняються на дружині, батьку чи знайомому підприємстві. У ЄДР – новий власник, у боржника – порожньо. Кредитор лишається з рішенням, яке нема на що виконати.
Це не тупик. У Цивільному кодексі і в судовій практиці Верховного Суду є конструкція фраудаторного правочину. Це договір, укладений боржником на шкоду кредитору. Такий правочин можна визнати недійсним, а виведене майно повернути. Розглядаємо, що показує Верховний Суд, і що робити кредитору у 2026 році.
Фраудаторний правочин це договір, який боржник укладає з метою вивести майно з-під можливого стягнення. Юридичною основою є ст. 234 ЦК (правочин, вчинений без наміру створити правові наслідки) і ст. 13 ЦК (заборона зловживання правом). Стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства прямо надає ліквідатору право оспорювати такі правочини у справі про банкрутство. Але в позовному провадженні цей інструмент доступний і поза межами банкрутства.
Ключова відмінність від звичайного оспорювання: фраудаторний правочин не потребує доведення класичних підстав недійсності (обман, помилка, невідповідність закону за формою). Достатньо показати, що договір спрямований на шкоду кредитору. Судовий висновок про фраудаторність є одночасно висновком про недійсність.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17.12.2024 сформулювала базовий тест. Правочин з відчуження майна є фраудаторним, якщо одночасно наявні:
1. Момент укладення. Договір вчинений після виникнення у боржника обов’язку перед кредитором. У ваших справах це може бути наявний борг, судове рішення, ухвала про забезпечення позову або навіть претензія.
2. Втрата платоспроможності. Правочин призвів до того, що боржник більше не може розрахуватися з кредитором. Це може підтверджуватися балансом, актом майна, реєстрами.
3. Пов’язаність сторін. Майно вивели на пов’язану особу: родич, партнер, підконтрольне товариство, попередній контрагент за схожими угодами. Для юридичних осіб – той самий бенефіціар, керівник, спільна юрадреса, споріднений код КВЕД.
4. Занижена вартість. Ціна суттєво нижча за ринкову. Індикатори: продаж нерухомості за оціночною вартістю з дозволу опікуна, реалізація авто за 1 гривню, відступлення корпоративної частки за номінал при значно вищій ринковій вартості.
Всі чотири критерії треба довести сукупно. Відсутність хоча б одного значно ослаблює позов. Але часто окремі елементи можна підтвердити стандартними доказами: витяг з ЄДР, банківські виписки, оціночні висновки, реєстри рухомого майна.
Оплатний договір ускладнює ситуацію. Оскаржити подарунок легше: сама безоплатність натякає на шкоду кредитору. Але Верховний Суд не залишив кредиторів беззахисними.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ще у 2020 році прямо зазначив: фраудаторним може бути як безоплатний, так і оплатний договір. Різниця у стандарті доведення. Для оплатного правочину критерії такі:
Практична порада. Ще до подання позову зробіть скріншоти сторінок у соцмережах, де боржник вказує проданий об’єкт як свій. Зафіксуйте у нотаріальному порядку, якщо це можливо. Такі докази часто вирішальні при доведенні збереження контролю.
Не допомагає. Один з найсвіжіших висновків Верховного Суду прямо закриває цей маневр. У постанові Касаційного господарського суду від 30 червня 2026 року сформульовано ключову тезу:
Повторне відчуження боржником майна на користь пов’язаної особи за обставин, коли аналогічний договір уже був визнаний фраудаторним, також є фраудаторним договором.
Що це значить на практиці. Якщо суд визнав недійсним перший договір (боржник передав частку своїй дружині), а боржник до цього рішення встигне зробити другий такий самий (передати іншому родичу), то другий договір також оспорюється. Ланцюг перепродажів через кількох пов’язаних осіб не рятує від фраудаторної кваліфікації.
Друга важлива деталь з цієї ж постанови. Відсутність арешту на майно на момент укладення договору не виключає його фраудаторності. Якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення, суд може визнати його фраудаторним і без попереднього арешту. Це прямий сигнал: не варто чекати, поки суд накладе арешт, щоб починати оскарження.
Об’єднана Палата Касаційного цивільного суду ВС у 2026 році сформувала висновок, який змінює процесуальну логіку в справах з елементами банкрутства. Після відкриття провадження у справі про банкрутство боржника всі майнові спори і вимоги, вирішення яких може вплинути на розмір або склад ліквідаційної маси, підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство. Це включає і скарги в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Для кредитора це має два наслідки. Перший: якщо провадження про банкрутство ще не відкрито, звичайний позов про визнання правочину фраудаторним подається в порядку цивільного або господарського судочинства за загальними правилами підсудності. Другий: якщо провадження відкрито, всі майнові вимоги проти боржника треба переносити в справу про банкрутство, включаючи вимоги про повернення виведеного майна.
Обидва варіанти одночасно. Верховний Суд прямо вказав, що належним способом захисту інтересів кредитора є:
Формула не завжди інтуїтивна. Кредитор просить суд повернути майно не собі, а боржнику. Далі на це майно накладається стягнення в порядку виконавчого провадження. Це принципово: майно повертається до вихідної точки, з якої почалося виведення, а не переходить прямо до кредитора.
Судовий збір при таких вимогах: за вимогу немайнового характеру (визнання недійсним) плюс за вимогу майнового характеру (витребування) від вартості майна. При ЕС-подачі знижка 20% (п. 8 ч. 1 ст. 6 ЗУ Про судовий збір).
Це технічна частина, від якої залежить результат. Стандартний набір доказів:
Для пов’язаності фізичних осіб: довідка з ДРАЦС про родинні зв’язки, витяги з реєстру прав власності про спільне майно, скріншоти з соцмереж, паспортні дані з попередніх договорів, спільна адреса реєстрації.
Для пов’язаності юридичних осіб: витяги з ЄДР з ідентичним бенефіціаром або керівником, YouControl / Opendatabot аналіз структури власності, спільна юридична адреса, спільні контактні дані, дублювання кодів КВЕД, попередні господарські операції між тими самими особами.
Для заниженості ціни: висновок оцінювача (краще судового), середні ринкові показники з Прозорро/OLX/Domik/Ria, попередні договори з цим самим об’єктом за іншою ціною, публічні пропозиції продажу, банківські оцінки для іпотечних цілей.
Для збереження контролю боржником: фото і публікації в соцмережах, свідчення сусідів, дані про сплату комунальних послуг з рахунків боржника, документи про використання проданого авто боржником.
Практика показує: якщо принаймні по одному напрямку є достовірний доказ, суд рідше відмовляє в позові. Оптимально мати 2-3 незалежні джерела на кожен критерій.
Якщо активи вже вивели і товариство прямує до банкрутства, часто виникає питання особистої відповідальності директора. Розбираємо це у сателітній статті: Субсидіарна відповідальність директора у банкрутстві.
Матеріал підготовлено адвокатами Honcharuk Partners для загального інформування. Кожна ситуація має індивідуальні особливості. Зверніться за консультацією.
Ми ведемо десятки справ по фраудаторних договорах і субсидіарній відповідальності. Проаналізуємо структуру виведення активів вашим боржником, зберемо доказову базу, побудуємо стратегію і представимо ваші інтереси в суді – від першого позову до виконавчого провадження. Перша консультація – оцінка перспектив і рекомендації.
Або зателефонуйте: +38 (067) 243-33-64 · Пишіть на hm@honcharukpartners.com
П: Чи можна оскаржити оплатний договір як фраудаторний?
В: Так. Верховний Суд прямо вказав, що фраудаторним може бути як безоплатний, так і оплатний договір. Критерії доведення для оплатного правочину: момент укладення напередодні стягнення, значно занижена ціна, пов’язаність сторін, збереження контролю за виведеним майном за боржником.
П: Що робити, якщо на майно немає арешту?
В: Відсутність арешту на момент укладення договору не виключає його фраудаторності. Верховний Суд у 2026 році підтвердив: якщо правочин спрямований на унеможливлення звернення стягнення, суд може визнати його фраудаторним і без попереднього арешту. Не варто чекати арешту, щоб починати оскарження.
П: Який строк позовної давності по фраудаторному правочину?
В: Загальний строк три роки (ст. 257 ЦК). Починається з дня, коли кредитор дізнався або мав дізнатися про порушення свого права. У практиці Верховного Суду відлік часто починається від дати отримання витягу з реєстру про перехід права власності або від дати відмови боржника платити. Не можна відкладати оскарження – строк не безрозмірний.
П: Чи потрібно чекати відкриття справи про банкрутство?
В: Ні. Кредитор має право оскаржити фраудаторний правочин у звичайному позовному провадженні, поза межами процедури банкрутства. Проте якщо провадження про банкрутство вже відкрито, всі майнові вимоги, які впливають на ліквідаційну масу, розглядаються у межах цієї справи.
П: Що якщо боржник продав майно через ланцюг ФОП і ТОВ?
В: Належним способом захисту є одночасне подання двох вимог: (1) визнання недійсним першого договору між боржником і першим набувачем; (2) витребування майна від подальшого набувача на користь боржника. Це дозволяє повернути актив у власність боржника з подальшим зверненням стягнення. Ланцюг перепродажів між пов’язаними особами не рятує від фраудаторної кваліфікації.
П: Кому належить доводити фраудаторність?
В: Тягар доведення на позивачі-кредиторі. Треба показати сукупність з чотирьох ознак: (1) момент укладення після виникнення обов’язку перед кредитором; (2) втрату боржником платоспроможності після правочину; (3) пов’язаність сторін договору; (4) значно занижену вартість передачі. Всі чотири елементи треба довести спільно. Відсутність одного суттєво ослаблює позов. Оптимально мати по 2-3 незалежних докази на кожен елемент – витяги з реєстрів, оціночні висновки, банківські виписки, свідчення, публікації в соцмережах.