Український імпортер уклав ЗЕД-контракт на постачання промислового обладнання до 24 лютого 2022 року. Постачальник з країни ЄС, товар походженням з російської федерації. Передоплата перерахована, поставка очікувалась. 9 квітня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №426, яка заборонила ввезення товарів з рф. Контракт став юридично неможливим до виконання. Через два-три роки ДПС проводить документальну перевірку валютного нагляду і нараховує пеню за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Сума пені у багатьох випадках дорівнює повній вартості товару, тобто кільком мільйонам гривень. Питання: чи можна звільнитись від такої пені і як це довести? Так, через пункт 13 статті 16 Закону України про валюту і валютні операції № 2473-VIII. Верховний Суд підтвердив цю позицію постановою у справі №600/2075/25-а від 5 травня 2026 року. У матеріалі розглядаємо механіку нарахування пені ДПС, чому КМУ №426 є санкційним актом, як працює пункт 13 статті 16 закону про валюту, як його застосовує Верховний Суд і алгоритм захисту для імпортера, який опинився у такій ситуації.
Стаття 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями. Частина 5 цієї статті прямо передбачає нарахування пені за порушення таких строків. Конкретні строки і ставки встановлюються нормативними актами Національного банку України.
Базовий граничний строк надходження валютної виручки або постачання товару за імпортними операціями становить 365 календарних днів з дня здійснення відповідного платежу. Цей строк закріплений у постанові Правління НБУ від 02.01.2019 № 5. Після початку повномасштабної військової агресії строк тимчасово скорочувався, проте на момент розгляду більшості актуальних спорів повернувся до 365 днів. Ставка пені становить 0,3 відсотка від суми операції за кожен день прострочення, з обмеженням загальної суми пені вартістю товару.
На практиці це означає таке: якщо імпортер сплатив постачальнику 250 000 євро у лютому 2022 року, а товар не надійшов в Україну ні до лютого 2023 року, ні пізніше, ДПС може нарахувати пеню за період з лютого 2023 року до моменту перевірки. За три роки сума пені, обмежена вартістю товару, становитиме саме 250 000 євро у гривневому еквіваленті, тобто близько 10-11 мільйонів гривень за поточним курсом. Така цифра ставить існування бізнесу під питання.
Підставою для нарахування пені у спорах із рф-товарами часто стає висновок ДПС, що імпортер мав «забезпечити надходження товару» або «вжити заходів для повернення коштів» від постачальника. Питання у тому, чи відповідає така вимога правовій реальності, що склалась після прийняття постанови КМУ №426.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації» – це не звичайний регуляторний акт, а інструмент санкційної політики. Це прямо випливає з її преамбули і має вирішальне значення для тлумачення меж заборони.
Преамбула постанови дослівно вказує підстави її прийняття:
«У зв’язку з військовою агресією російської федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Кабінет Міністрів України постановляє».
Дві обставини мають значення для правильного розуміння акту.
Перша. Постанова прийнята як реакція на військову агресію російської федерації. Її санкційний характер прямо зафіксований у преамбулі. Це інструмент захисту національної безпеки і обмеження економічної підтримки країни-агресора з боку резидентів України. Будь-яке тлумачення цього акту має узгоджуватись з його санкційною метою.
Друга. Постанова прийнята на підставі частини одинадцятої статті 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яка наділяє Кабінет Міністрів повноваженням запроваджувати спеціальні санкції за порушення зовнішньоекономічних інтересів України. Це широке санкційне повноваження, а не вузьке регулювання конкретного логістичного маршруту.
Дослівне формулювання забороненої операції – ввезення на митну територію України товарів «з російської федерації». В українській мові словосполучення «з російської федерації» є граматично нейтральним і охоплює одночасно країну походження (місце виробництва товару) і територію відвантаження (фізичний маршрут). Кабінет Міністрів не використав обмежувальних формулювань на кшталт «безпосередньо з території російської федерації» або «через митну територію російської федерації». Відсутність такого обмеження свідчить про охоплення обох критеріїв.
Санкційний характер заборони підкріплюється узгодженістю з санкційним режимом Європейського Союзу. Регламент Ради (ЄС) №833/2014, що є базовим актом санкційного режиму ЄС проти російської федерації, у статті 12 містить пряму заборону свідомого обходу санкцій. Україна як держава-кандидат у члени ЄС з 23.06.2022 і сторона Угоди про асоціацію з 2014 року взяла на себе зобов’язання щодо узгодження з acquis ЄС, включно з санкційним режимом. Тлумачення постанови №426 на користь обходу санкцій (наприклад, через залучення посередника з третьої країни) суперечить узгодженості української санкційної політики з європейською.
Стаття 43 Митного кодексу України визначає «країну походження товару» як країну, у якій товар повністю вироблений або підданий достатній переробці. Це юридична категорія, прив’язана до місця виробництва, а не до маршруту доставки.
Контролюючі органи часто намагаються розмежувати поняття «товари з російської федерації» (формулювання постанови №426) і «товари походженням з російської федерації». Перше нібито охоплює лише фізичний маршрут ввезення, друге – лише країну виробництва. На цьому розрізненні будується висновок про незастосовність постанови №426 і пункту 13 статті 16 закону про валюту до ситуацій, коли товар фізично переміщується через ЄС-посередника.
Таке розрізнення не витримує юридичного аналізу. Воно суперечить як буквальному тексту постанови, так і її санкційній меті. Більше того, контролюючий орган у тих самих актах перевірки часто використовує обидва критерії на свою користь: критерій походження – для встановлення країни виробництва товару, критерій маршруту – для відмови у застосуванні постанови №426. Така подвійність створює внутрішню суперечність акту перевірки, що сама по собі є підставою для його скасування.
Послідовне застосування критерію походження товару призводить до однозначного висновку: будь-який товар, виготовлений в російській федерації, підпадає під заборону, незалежно від кількості посередників у логістичному ланцюгу. Це відповідає санкційній меті постанови №426, оскільки доходи від продажу російського товару зрештою повертаються російському виробнику. Залучення посередника не змінює цього економічного факту.
Пункт 13 статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII встановлює, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються (а відтак пеня за їх порушення не нараховується) у разі, коли резидент не може завершити операцію внаслідок дії обставин непереборної сили, заборон або обмежень, встановлених рішеннями Кабінету Міністрів України.
Ця норма має дві принципово важливі особливості, які часто недооцінюються бізнесом.
Перша. Норма є самостійною підставою звільнення. Її застосування не залежить від наявності сертифіката Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин. Достатньо самого факту прийняття Кабміном рішення, яке зробило операцію неможливою. Постанова №426 – таке рішення.
Друга. Норма прив’язана не до факту відмови постачальника або несумлінності резидента, а до об’єктивної неможливості завершення операції внаслідок заборони. Якщо ввезення товару заборонене рішенням Кабміну, резидент не може ні отримати товар, ні зобов’язати постачальника постачати товар, який заборонено ввозити. Об’єктивна неможливість встановлюється самим фактом заборони.
Ключовий критерій застосування пункту 13 – країна походження товару, що підпадає під заборону постанови №426. Якщо товар є товаром походженням з російської федерації, і якщо контракт укладений до набрання чинності постановою №426 з очікуванням постачання саме такого товару, виконання контракту стає неможливим з моменту прийняття постанови. Це і є самостійна підстава звільнення від пені.
Позиція Верховного Суду у цьому колі спорів формувалась поступово і на сьогодні є послідовною. Ключовим орієнтиром стала постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.05.2026 у справі №600/2075/25-а, провадження К/990/56111/25.
Висновок Верховного Суду: пункт 13 статті 16 закону про валюту є самостійною підставою для звільнення резидента від пені за частиною 5 статті 13 цього ж закону, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок постанови КМУ №426 від 09.04.2022. Ця підстава не залежить від наявності сертифіката Торгово-промислової палати. Ключовим критерієм застосування є країна походження товару – російська федерація.
Цю позицію підтримують подальші постанови:
Окремо варто звернути увагу на свіжу позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, висловлену в огляді практики у червні 2026 року. Касаційний господарський суд підтвердив, що несвоєчасне надання сертифіката Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин не позбавляє сторону права посилатись на такі обставини як підставу звільнення від відповідальності. Ця позиція органічно поєднується з висновком про самостійний характер пункту 13 статті 16 закону про валюту: і сама норма не залежить від сертифіката ТПП, і формально-процедурні дефекти подання сертифіката не нівелюють матеріальної підстави звільнення від відповідальності.
У практиці захисту імпортерів від пені за КМУ №426 часто виникає питання, на чому будувати головну лінію аргументації – на сертифікаті Торгово-промислової палати про форс-мажор або на пункті 13 статті 16 закону про валюту. Відповідь практики однозначна: основа – пункт 13 статті 16, сертифікат ТПП – допоміжний аргумент.
ДПС у багатьох спорах активно відхиляє сертифікати ТПП. Найчастіші аргументи відхилення: загальноінформаційний характер сертифіката, відсутність прямого причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами і конкретним зовнішньоекономічним контрактом, недоведення тривалості форс-мажорних обставин на конкретні дати. Бізнес, який покладається лише на сертифікат ТПП, опиняється у вразливій позиції, де його основний доказ ДПС може просто відхилити.
Натомість пункт 13 статті 16 закону про валюту не залежить від наявності або змісту сертифіката ТПП. Це самостійна норма, яка прив’язана до самого факту прийняття Кабміном рішення, що унеможливлює завершення операції. Постанова №426 є таким рішенням. Доводити необхідно лише два факти: походження товару (рф) і дату укладення контракту (до набрання чинності постановою) або принаймні момент, з якого виконання стало неможливим.
Сертифікат ТПП у такій конструкції є додатковим, але не основним аргументом. Він підкріплює загальну картину, демонструє добросовісність резидента і його послідовну позицію щодо обставин неможливості виконання. Проте без пункту 13 статті 16 сам по собі сертифікат не звільняє від пені.
У практиці адвокатів Honcharuk Partners була ситуація, коли українське підприємство, що займається імпортом промислового електрообладнання, опинилось у складному податковому спорі з ДПС внаслідок саме такої конфігурації обставин.
Підприємство уклало договір з постачальником з країни Європейського Союзу на постачання промислового електрообладнання. Договір укладений до 24 лютого 2022 року, передоплата у розмірі близько 250 000 євро здійснена. Товар – походженням з російської федерації (виробник рф, постачальник з ЄС виступає як комерційний посередник). Після 9 квітня 2022 року, у зв’язку з прийняттям постанови КМУ №426, ввезення товару в Україну стало неможливим. Постачальник підтвердив, що товар готовий до відвантаження, проте з причини заборони ЄС-постачальник не може здійснити відвантаження товару рф-походження.
За результатами документальної планової виїзної перевірки ДПС склала акт, у якому нарахувала пеню за порушення граничних строків розрахунків у сумі, що дорівнює повній вартості товару – приблизно 8-9 мільйонів гривень. ДПС відхилила сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажор з аргументами, типовими для подібних спорів: загальноінформаційний характер, недоведення причинно-наслідкового зв’язку, недоведення тривалості форс-мажорних обставин.
Лінія захисту підприємства будувалась на трьох рівнях аргументації. Перший рівень: санкційний характер постанови №426, узгодженість з ЄС-санкціями, цільове тлумачення на користь санкційної мети. Другий рівень: пункт 13 статті 16 закону про валюту як самостійна підстава звільнення від пені, не залежна від сертифіката ТПП. Третій рівень: позиція Верховного Суду у справі №600/2075/25-а та підтверджуючих постановах.
Цей трирівневий підхід дозволяє побудувати оборону у спорі навіть тоді, коли ДПС відхилила сертифікат ТПП. Кожен з рівнів аргументації самостійно достатній для перемоги, а у сукупності вони формують надзвичайно сильну позицію.
Якщо ваше підприємство опинилось у схожій ситуації, послідовність дій має такий вигляд.
1. Зафіксувати документально неможливість виконання контракту. Зібрати: оригінали контракту і додатків, платіжне доручення про передоплату, переписку з постачальником про обставини неможливості постачання, документи про країну походження товару (виробничі сертифікати, технічні специфікації, інвойси з зазначенням походження). Цей пакет – основа для будь-якої майбутньої лінії захисту.
2. Отримати сертифікат ТПП про форс-мажор. Хоча сертифікат не є вирішальним, його отримання демонструє добросовісність і послідовність позиції. Заява до ТПП подається з повним пакетом документів, що підтверджують обставини неможливості виконання.
3. Підготовка до перевірки ДПС. Якщо у вас на балансі є невиконаний ЗЕД-контракт з рф-товарами, документальна перевірка валютного нагляду рано чи пізно настане. Заздалегідь підготуйте: коректне відображення невиконаної операції у бухгалтерському обліку, готовий пакет документів, готовий правовий висновок з посиланням на пункт 13 статті 16 закону про валюту і ВС-практику.
4. Заперечення на акт перевірки. Якщо ДПС склала акт, який містить нарахування пені, у вас є 10 робочих днів з дня отримання акту для подання заперечень. Це найкращий етап для надання повної правової позиції з усіма трьома рівнями аргументації. Контролюючий орган зобов’язаний розглянути заперечення до прийняття податкового повідомлення-рішення.
5. Адміністративне оскарження ППР. Якщо за результатами розгляду заперечень ДПС все ж прийняла податкове повідомлення-рішення, у строки, передбачені статтею 56 Податкового кодексу, подається адміністративна скарга до ДПС вищого рівня. На цьому етапі позиція має бути максимально розгорнутою, з посиланнями на всю релевантну ВС-практику.
6. Адміністративний суд. Після вичерпання адміністративного оскарження або одночасно з ним позов подається до окружного адміністративного суду. Тут вирішується справа по суті, з оцінкою всіх обставин і застосуванням норм законодавства і міжнародних договорів.
7. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. Якщо суд першої інстанції або апеляційний суд ухвалив рішення на користь ДПС, касаційна скарга у Верховному Суді є наступним кроком. Враховуючи позицію ВС у справі №600/2075/25-а та підтверджуючих постановах, у спорах про КМУ №426 шанси на касаційне скасування рішень нижчих інстанцій високі.
Для повноти картини наводимо коротко всі чотири рівні оскарження донарахувань ДПС з ключовими строками і процесуальними особливостями.
Адвокати Honcharuk Partners розглянуть вашу ситуацію та нададуть конкретні рекомендації.
Читайте також:
П: Як ДПС нараховує пеню за порушення строків ЗЕД-розрахунків?
В: За ч. 5 ст. 13 ЗУ № 2473-VIII. Базовий граничний строк – 365 календарних днів з дня платежу за імпортною операцією. Ставка пені – 0,3% за день прострочення з обмеженням сумою вартості товару. У спорах з рф-товарами пеня часто дорівнює повній вартості товару.
П: Що таке п. 13 ст. 16 ЗУ № 2473-VIII і чому це самостійна підстава звільнення?
В: Норма звільняє резидента від пені, якщо операція не може бути завершена внаслідок рішення КМУ. Самостійна – не залежить від сертифіката ТПП. Постанова КМУ № 426 – таке рішення.
П: Чи потрібен сертифікат ТПП для звільнення від пені?
В: Не є обов’язковим за п. 13 ст. 16 закону про валюту. Підтверджує позицію Верховного Суду у справі № 600/2075/25-а. Сертифікат ТПП – додатковий, не основний аргумент. ДПС часто відхиляє сертифікати, тому покладатись лише на них ризиковано.
П: Як підтвердити, що товар має російське походження?
В: Виробничими сертифікатами, технічними специфікаціями, інвойсами, маркуванням товару, листуванням з постачальником. За ст. 43 МКУ країна походження прив’язана до місця виробництва, а не маршруту доставки.
П: Що якщо постачальник з ЄС, а товар рф-походження?
В: Це типова конфігурація. КМУ № 426 забороняє ввезення товарів рф-походження незалежно від посередників. ЄС-постачальник зобов’язаний дотримуватись санкційного режиму ЄС, що посилює позицію імпортера.
П: Яка позиція Верховного Суду?
В: Ключова постанова – КАС ВС від 05.05.2026 у справі № 600/2075/25-а. Підтверджуючі – ВС від 17.04.2025 № 380/4914/24, ВС КАС від 23.07.2024 № 240/25642/22. КГС ВС у червні 2026 року підтвердив, що несвоєчасне ТПП не позбавляє права на форс-мажор.
П: Скільки років ретроспективно ДПС може нарахувати пеню?
В: Загальний строк давності – 1095 днів (3 роки). У разі заниження зобов’язання понад 25% строк збільшується. У спорах за невиконаними ЗЕД-операціями ДПС охоплює весь період прострочення.
П: Як підготуватись до перевірки ДПС?
В: Зібрати: контракт, платіжне доручення, переписку з постачальником, документи про походження товару, сертифікат ТПП, правовий висновок з посиланнями на п. 13 ст. 16 та ВС-практику. Бухгалтерський облік має коректно відображати обставини об’єктивної неможливості виконання.
П: Які строки оскарження ППР?
В: Заперечення на акт – 10 робочих днів. Адміністративне оскарження – за ст. 56 ПКУ. Адмінсуд першої інстанції – за КАСУ. Касація – у Верховному Суді після апеляції.
П: Що робити прямо зараз, якщо у мене невиконаний ЗЕД-контракт з рф-товарами?
В: Оцінити правовий ризик (походження товару, дата контракту), підготувати повний пакет документів, отримати правовий висновок з посиланням на п. 13 ст. 16 і ВС-практику. Це основа для майбутньої лінії захисту.
Про податкові спори: Податкові спори з ДПС: повний гід.
Матеріал підготовлено адвокатами Honcharuk Partners для загального інформування. Кожна ситуація має індивідуальні особливості, зверніться за консультацією.