Нерідко трапляються випадки, коли поставка товару відбулася, а от з оплатою не склалося. Більше того, виявилося, що оформлення первинних документів теж не відбулося. Очевидно, контрагент може скористатися цим під час судового розгляду.

Чи можна щось зробити в цій ситуації?

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У випадку з поставкою товарів партії оплата за кожну партію поставленого товару, як правило, здійснюється покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням про одержання товару покупцем, як правило, є підписана видаткова накладна обома сторонами договору, акт приймання-передачі товару та товарно-транспортна накладна, оформлені належним чином.

Що робити, якщо ці документи не підписані або оформлені неналежним чином?

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, які регулюють відносини організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати певні реквізити. Разом із тим указані норми не визначають, що обставини передачі товару між юридичними особами можуть підтверджуватись тільки первинними документами, передбаченими Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Отже, такі обставини можуть підтверджуватися також іншими доказами.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони НЕ позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Такими доказами можуть бути будь-які документи, що свідчать, наприклад, про замовлення товару, його транспортування, огляд тощо.

Доказами можуть стати також електронні листи та дані про подальше використання такого товару контрагентом.