Власник блокує зміну директора: чому його не можна виключити і що робити

Корпоративний тупик

Компанію фактично веде директор або один із партнерів, а другий власник заважає: не приходить на збори, не голосує за зміну керівника, блокує будь-яке рішення. Директора треба міняти, а провести це не виходить, бо ключове питання за загальними зборами, де голос власника вирішальний. Бізнес зупиняється.

Важливо одразу: це не питання громадянства. Так само поводиться і партнер із сусіднього міста, і власник, що виїхав за кордон. Різниця лише в технічних деталях, а корінь проблеми спільний.

Одразу знімемо найпоширенішу надію.

Виключити власника за блокування не можна

Багато хто вважає: якщо співвласник шкодить компанії, його можна виключити через суд. За чинним Законом про ТОВ це не так. Закон дозволяє виключити учасника без його згоди лише у двох вузьких випадках, і кожен має власну статтю:

  • заборгованість учасника із внесення вкладу до статутного капіталу (стаття 15);
  • смерть фізичної особи або припинення юридичної особи-учасника, але тільки якщо його частка менша за 50 відсотків і спадкоємці чи правонаступники протягом року не подали заяву про вступ (стаття 23).

Блокування рішень, ігнорування зборів, конфлікт між партнерами до цього переліку не входять. Навіть якщо подібну підставу колись вписали у статут, вона не працює, бо не відповідає закону. Тому стратегія «виключимо його і підемо далі» хибна від початку.

Чому голосів не вистачає

Зміна директора це обрання нового одноосібного виконавчого органу, а воно належить до виключної компетенції загальних зборів (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ). Рішення ухвалюється більшістю голосів усіх учасників, якщо статут не встановлює більше. Повноваження старого директора припиняються лише обранням нового або тимчасового виконувача (ч. 13 ст. 39).

Якщо власник, що блокує, має більшість або блокуючий пакет, без його голосу нового директора не обрати. Звідси тупик.

Крок 1. Пройти процедуру бездоганно

Хоч би як складався конфлікт, спершу треба зробити все від себе і зафіксувати це. Саме бездоганна процедура стає основою будь-якої подальшої позиції.

  • Скликати збори з дотриманням ст. 32: повідомити власника на його адресу з ЄДР рекомендованим листом з описом вкладення, за 30 днів, з питанням про зміну директора у порядку денному.
  • Зафіксувати неявку або голосування проти.
  • Зберегти всі поштові документи.

Крок 2. Якщо власник за кордоном

Коли співвласник фізично за межами України, додається технічний шар. Він не міняє суті, але без нього рішення не пройде:

  • рішення учасника або довіреність на голосування, оформлені за кордоном, потребують легалізації або апостиля і перекладу з нотаріальним засвідченням;
  • листування і повідомлення варто дублювати на всі відомі канали, щоб підтвердити добросовісність спроб.

Якщо контакт із власником є і він готовий діяти, це вирішувана логістика. Проблема починається там, де він свідомо мовчить.

Крок 3. Інструменти виходу з тупика

Коли власник із контрольним пакетом свідомо блокує, універсальної кнопки немає, але є робочі напрями:

  • корпоративний договір, який наперед прописує вихід із подібних ситуацій;
  • викуп або продаж частки, добровільний чи через переговорну конструкцію;
  • корпоративний спір у суді за конкретних підстав.

Який із них спрацює, залежить від структури власності та статуту. Це індивідуальна стратегія, а не типова процедура, і ціна помилки тут найвища.

Що з директором, який застряг

Поки триває тупик, директор лишається в ЄДР і несе всю повноту відповідальності за компанію. Якщо швидко вивести бізнес зі стану паралічу не вдається, у директора є власний законний шлях виходу з посади, навіть без співпраці власника. Про це в матеріалі про ситуацію, коли власник зник і зборів не зібрати. А про те, чому не можна просто покинути крісло, у статті про відповідальність директора після звільнення.

Окремо і не плутати. Дві різні ситуації мають власні режими і розібрані в окремих матеріалах: коли учасник повʼязаний з росією чи білоруссю (мораторій, санкційні обмеження) і коли учасник залишився на окупованій території (громадянин України, питання звʼязку й податкової адреси).

Коротко

Заблокувати компанію співвласник може, а от «викинути» його за це закон не дозволяє (ст. 15 Закону про ТОВ). Робочий шлях це бездоганна процедура зборів, потім інструменти виходу з тупика: корпоративний договір, викуп частки або спір у суді. А поки триває конфлікт, у директора є власний вихід із посади.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Законодавство змінюється, інформація актуальна на дату публікації. Щоб оцінити вашу ситуацію, зверніться за консультацією.

Потрібна юридична допомога?

Компанія паралізована через партнера, який блокує рішення? Ми ведемо корпоративні спори і будуємо стратегію під конкретну структуру власності, а не за шаблоном. Залиште заявку, розберемо ваш випадок.

Отримати консультацію →

Часті питання

П: Чи можна виключити співвласника, який блокує зміну директора?

В: Ні. Закон про ТОВ дозволяє виключити учасника без його згоди лише у вузьких, прямо визначених випадках. Перший це заборгованість із внесення вкладу до статутного капіталу (ст. 15). Другий стосується смерті фізичної особи або припинення юридичної особи-учасника: товариство може виключити такого учасника, лише якщо його частка менша за 50 відсотків і спадкоємці чи правонаступники протягом року не подали заяву про вступ (ст. 23). Блокування рішень, ігнорування зборів чи конфлікт між партнерами до цього переліку не належать, тому виключити співвласника просто за те, що він заважає, не можна.

П: Чому без голосу власника не змінити директора?

В: Обрання нового виконавчого органу належить до виключної компетенції загальних зборів (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ), а повноваження старого директора припиняються лише обранням нового (ч. 13 ст. 39). Якщо власник має більшість або блокуючий пакет, без його голосу рішення не пройде.

П: Які є законні шляхи виходу з корпоративного тупика?

В: Після бездоганно пройденої процедури зборів працюють корпоративний договір, викуп чи продаж частки і корпоративний спір у суді за конкретних підстав. Який із них спрацює, залежить від структури власності та статуту.